Книга пропонує аналіз широкого історико-культурного матеріалу, що дозволило авторці виявити та розкрити значні образно-пластичні й художньо-стильові трансформації в добу глобалізації в таких видах професійного декоративного мистецтва України як кераміка, скло, художня обробка дерева, гобелен, батик, нетрадиційний текстиль. Дослідниця вважає, що культурна глобалізація підштовхує українських митців декоративного мистецтва у їхній творчості до національної ідентифікації, спрямовує до пошуків архетипів своєї культури, стимулює до збереження національної самобутності. Тому входження українського професійного декоративного мистецтва на зламі ХХ-ХХІ ст. у світовий контекст не викликає небезпеки розчинення в ньому. Авторка переконливо доводить, що історично утворене, але осучаснене професійне декоративне мистецтво, яке спирається на багатовікові традиції унікальної культурної спадщини, є ґрунтом для поширення в суспільстві України доби глобалізації ознак національно-культурної ідентичності.